ДОВІРА ДО ЦИФРОВИХ ВАЛЮТ ЦЕНТРОБАНКІВ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ПАРАДОКС ЧИ ВІК МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Віктор КОЗЮК

Анотація


Вступ. Технологічні інновації потенційно спроможні змінити грошові системи. В статті досліджено важливу проблему довіри до цифрових валют центробанків (CBDC). Оскільки рівень такої довіри варіює в розрізі країн, зроблено припущення, що в її основі можуть перебувати нефундаментальні фактори.

Мета – поширити інституціональний аналіз грошей на сферу цифрових валют та емпіричне тестування гіпотези про те, що довіра до CBDC не спирається на теоретично обумовлені фактори, а визначається таким специфічним параметром, як вікова структура населення.

Результати. На основі інституціонального підходу до аналізу грошей встановлено, що проблема довіри до цифрових валют відрізняється від проблеми довіри до грошей в процесі їхнього генезису, оскільки допускає наявність конкуренції між різними грошовими формами, ступенями централізації емісії та бар’єрів сприйняття інновацій у сфері діджиталізованих грошей. Встановлено, що довіра до CBDC не перебуває в зв’язку ні з інфляційним досвідом країн, ні зі ступенем розвитку фінтеху. Транспарентність центробанків і верховенство права як критерії ефективності чинного монетарного порядку не сприяють довірі до CBDC. Водночас частка молодшого покоління у віковій структурі населення позитивно і достатньо щільно корелює з довірою до цифрових валют центробанків. З цього зроблені теоретичні припущення про те, що “спільне знання” чи “гроші як пам’ять” можуть підпадати під фрагментаризацію, обумовлену бар’єром сприйняття інновації. Однак це не виключає, що довіра до CBDC поширюватиметься на основі позитивних ефектів мережі.

Висновки. Підтверджено гіпотезу, що довіра до цифрових валют центробанків визначається таким фактором, як вік. Це привносить нове розуміння в інституціональний аналіз грошей. “Спільне знання” як фактор довіри до грошей може підпадати під фрагментаризацію, що не виключає актуальності ефектів мережі для подальшої діджиталізації грошей.


Ключові слова


цифрові валюти центробанків, довіра до цифрових валют, інституціональний аналіз довіри

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Central bank digital currencies. BIS. Committee on payments and market infrastructures report on CBDC. 2018. March. P. 1–34.

Bech M., Garratt R. Central Bank cryptocurrencies. BIS Quarterly Review. 2017. September. P. 55–70.

Big tech in finance: opportunities and risks. BIS Annual Economic. Report. 2019. Ch. III. P. 55–79.

Adrian T., Mancini-Griggoli T. IMF Fintech Notes. 2019. Note/19/01. P. 1–16.

Mancini-Griffoli T., Soledad Martinez Peria M., Ari A., Kiff J., Popescu A., Rochon C. Casting light on Central Bank digital currency. IMF Staff Discussion Note. 2018. SDN/18/08. P. 1–39.

Bindseil U. Tiered CBDC and the financial system. ECB Working Paper. 2020. № 2351. P. 1–42.

Agur I, Ari A., Dell’Ariccia G. Designing Central Bank digital currencies. IMF Working Paper. 2019. WP/19/252. P. 1–38.

Gross M., Siebenbrunner Ch. Money сreation in Fiat and вigital currency systems. IMF Working Paper. 2019. WP/19/285. P. 1–40.

Tucker P. The political economy of Central Banking in the digital age. SUERF Policy Note. Issue. 2017. №13. P. 1–12.

Carstens A. Shaping the future of payments. BIS Quarterly Review. 2020. March. P. 17–20.

Claeys G., Demertzis M., Efstathiou K. Cryptocurrencies and monetary policy. Policy Contribution Issue. 2018. №10. June. P. 1–12.

Demertzis M., Wolff B. The economic potential and risks of crypto assets: is a regulatory framework needed? Policy Contribution Issue. 2018. №14. Sept. P. 1–14.

Ehrentraud J., Garcia Ocampo D., GarzoniL., Piccolo M. Policy responses to fintech: a cross-country overview. BIS Financial Stability Institute Insights. 2020. January. P 1–60.

Bordo M., Levin A. Central Banks digital currency and the future of the monetary policy. NBER Working Paper. 2017. №23711. P. 1–30.

Raskin M., Yermack D. Digital currencies, decentralized ledgers, and the future of Central Banking. NBER Working Paper. 2016. №22238. P. 1–18.

Barontini Ch., Holde H. Proceeding with caution – a survey on central bank digital currency. BIS Paper. 2019. №101. P. 1–24.

Frost J. The economic forces driving fintech adoption across countries. BIS Working Paper. 2020. №838. P. 1–16.

Official monetary and financial institutions forum (2020). Poll reveals public distrust for big tech’s digital money plans. URL: https://www.ft.com/content/e0079d72-474d-11ea-aeb3-955839e06441)

Gomez G. Money as an institution: rule versus evolved practice? Analysis of multiple currencies in Argentina. Journal of Risk and Financial Management. 2019. №12,80. P. 1–14.

Schnabel I., Song Shin H. Money and trust: lessons from the 1620s for money in the digital age. BIS Working Paper. 2018. №698. P. 1–36.

Lewis D. Convention: a philosophical study. NY.: Wiley, 1969.

Kocherlakota N. Money is memory. Federal Reserve Bank of Minneapolis Research Department Staff Report. 1996. №218. P. 1–38.

Simmel G. The Philosophy of money. 2nd ed. L.: Routledge, 1990.

Zelizer V. The social meaning of money. NY.: Basic Books, 1994.

Algietta M., Orlean A. Whence and Whither Money? The Future of Money. Paris: OECD, 2002. P. 123–145.

Dincer N., Eichengreen B. Central Bank transparency and independence: updates and new measures. International Journal of Central Banking. 2014. Vol. 10, №1. P. 189–253.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 1818-5754 (print), ISSN 2415-3672 (online)
Західноукраїнський національний університет
© «Світ фінансів», 2004-2019